Сильфон 300 мл

Сильфони набору стійкі до дезінфекції хімічним методом — перекискою водню. З'єднання сильфонів і дренажів набору герметичні за вакуумометричного тиску не менш ніж 12 кПа. Вироби стерильні, апірогенні, нетоксичні. Гарантійний термін зберігання — 3 роки з дати виготовлення Реєстраційний номер В Україні: No 813/99 від 21.09.99

Призначені для дренування операційних ран і гнійних порожнин.

Дренування (фр. Drainer — дренування) — лікувальний метод, що полягає у виведенні назовні вмісту з ран, гнійників, вмісту порожнистих органів, природних або патологічних порожнин тіла. Повноцінне дренування забезпечує достатній відтік ранового ексудату, створює найкращі умови для швидкого відторгнення мертвих тканин і переходу процесу загоєння у фазу регенерації. Протипоказань до дренування практично немає. Процес гнійної хірургічної та антибактеріальної терапії виявив ще одну перевагу дренуванню — можливість цілеспрямованої боротьби з рановою інфекцією.

Для забезпечення гарного дренування має характер дренажу, вибір оптимальний для кожного випадку, способу дренування, положення дренажу в рані, використання певних медикаментозних засобів для промивання рани (відповідно до чутливості мікрофлори), справний вміст дренажної системи з дотриманням правил асептики. 

Вимога до дренування:

1. Споживання ретельного дотримання правил асептики (видалення або зміна дренажу показана у разі появи навколо нього запальних змін, набагато рідше такі зміни розвиваються в тих випадках, коли дренажі виводяться з рани через здорові тканини). Можливість проникнення інфекції в глибину рани за просвітом дренажу запобігають дворазовій, упродовж доби заміною на стерильні, всій передферичній частині дренажної системи, включно з градувальними судинами для збирання оздоблюваного. На їх дно, зазвичай, наливають антисептичний розчин (розчин фурациліну, діоцид, рибанол). 

2. Дренування має забезпечувати відтік рідини впродовж усього терміну лікування порожнини, рани тощо. Випадання дренажів може з'явитися серйозним ускладненням, що обтяжує результат операційного втручання. Запобігання цьому досягається ретельним фіксуванням дренажу зовнішнім покривом, бинтом, лейкопластом або шовковим швом, найкраще за гумову муфту, надяту на дренажну трубку влизу шкіри.

3. Дренажна система не має стискатися або перегинатися як у глибині рани, так і поза нею. Розташування дренажів має бути оптимальним, тобто відтік рідини не має бути зумовлений потребою традиціяму хворому вимушеного положення в ліжку.

4. Дренування не має бути причиною будь-яких ускладнень (болів, пошкоджень тканин і великих судин).